Що таке стрілові косарки? Гідравлічна стріла, робоча головка та документація, яку не можна оминути

Стрілові косарки — одне з понять, які найчастіше плутають у всій галузі дорожньо-комунальних і сільськогосподарських машин. Ту саму назву вживають щодо двох цілком різних конструкцій, які відрізняються не лише будовою, а насамперед правовим статусом. Для користувача — управління доріг, громади, підрядника з утримання зелених насаджень чи фермера — це розрізнення не є академічним нюансом. Воно вирішує, чи в разі перевірки, нещасного випадку або провадження щодо виплати відшкодування машина виявиться «на папері» безпечною, чи стане джерелом реальної проблеми.

Наведений матеріал упорядковує термінологію, описує будову й типи робочих головок, а потім показує, на що звертати увагу, перш ніж узагалі замовляти таку машину. Точкою відліку є правовий стан, чинний у Європейському Союзі та в Польщі, а не гасла з рекламних буклетів.

Стрілові косарки — що насправді ховається під однією назвою

В обігу існує кілька назв, що описують нібито той самий пристрій: стрілова косарка, косарка на стрілі, молоткова косарка на стрілі, а в розмовній мові — просто «стріла для косіння узбіч». З погляду маркетингу це синоніми. З погляду права — не обов’язково.

Під цими назвами на практиці ми зустрічаємо три різні конструктивні рішення:

• Гідравлічна стріла + окрема робоча головка — дві окремі машини, свідомо розділені так, щоб на одній стрілі можна було працювати різними інструментами. Це модель, поширена, зокрема, у польських і британських виробників.
• Інтегрована машина з однією заводською табличкою — стріла й одна косильна головка утворюють один нерозривний виріб. Це рішення, типове для частини італійських машин, які на табличці позначаються як trinciatrice laterale, тобто бічна молоткова косарка.
• Стріла як частково укомплектована машина — носій, який сам собою не виконує жодної робочої функції й лише після з’єднання з головкою стає повноцінною машиною.

Кожен із цих варіантів означає інший набір документів, інший обсяг відповідальності та інші можливості розширення. Торговельна назва цього не вирішує.

Те, чим є конкретна машина, визначає не назва на табличці чи в буклеті, а зміст декларації про відповідність і технічної документації.

Будова стрілової косарки — стріла, головка, гідравліка

Хоч конструкції відрізняються деталями, кожна стрілова косарка ґрунтується на тих самих функціональних вузлах.

Стріла (виліт)

Стріла — це система шарнірно з’єднаних ланок, які приводяться в рух гідравлічними циліндрами. Зазвичай виокремлюють: основу з поворотним колом (кріпиться до носія), стрілу підйому, стрілу вильоту (так званий «лікоть»), а в багатьох рішеннях — додаткову телескопічну ланку, що збільшує виліт. Геометрія ланок визначає, як далеко й високо сягає машина та як розташовує інструмент відносно укосу, канави чи живоплоту.

Гідравлічна система

Рухи стріли та привід головки забезпечує гідравлічна система. Насос найчастіше живить вал відбору потужності (ВВП) носія або окрема приводна система. Тиск і потік оливи, які подає ця система, визначають потужність, доступну для інструмента, — тому підбір головки завжди має відповідати продуктивності конкретної стріли.

Захист від наїзду

Ключовим елементом безпеки є захист від наїзду — механізм, який при ударі головки об перешкоду (стовпчик, камінь, огородження) дозволяє стрілі відхилитися й повернутися в робоче положення, обмежуючи пошкодження та ризик. Це одна з характеристик, які в тендерних процедурах іноді прямо вимагаються.

Спосіб монтажу на носії

Стрілові косарки монтують по-різному: ззаду трактора (на триточковому навісному пристрої), спереду, збоку, а також на спеціальних носіях чи будівельних машинах. Спосіб монтажу впливає на стійкість агрегату, видимість інструмента й розподіл мас — а отже, і на те, як машина поводиться під час транспортування.

Гідравлічна стріла — це ще не косарка

Найважливіше розрізнення звучить просто: гідравлічна стріла — це носій потужності й вильоту, а робоча головка — інструмент, який цю потужність перетворює на конкретну роботу. Стріла подає потік і тиск оливи та забезпечує виліт; головка вирішує, що машина фактично робить.

В англійській термінології цей поділ видно прямо. Носій називається power arm — дослівно «стріла потужності», тобто елемент, що дає потужність. Різальний інструмент — flail head — молоткова головка. Це дві фізично й формально окремі машини, а не один виріб. Та сама логіка діє й у польських конструкціях.

Розділення стріли й головки не є випадковістю — це свідома конструктивна риса. Завдяки їй на одній стрілі можна працювати різними робочими головками: молотковою косаркою, гільйотиною для гілок, дисковою пилою, фрезою, мульчером, фрезою узбіч, а навіть головками, які не мають нічого спільного з косінням. Прикладом такого напрямку розвитку є гідравлічно приводні генераторні агрегати, які під’єднуються до стріли, — сигнал того, що «стріла» вже давно перестала бути виключно приводом косарки й виконує роль універсального носія інструментів.

І тут з’являється суть проблеми. Якщо машина продається як комплектна стрілова косарка з однією табличкою — тобто як один виріб, у якому головка стало закріплена за стрілою, — то формально не можна встановити на цю стрілу іншу головку. Виробник не передбачив такої зміни, не охопив її оцінкою ризику й не описав у документації. Італійські виробники машин типу trinciatrice laterale часто не надають цьому значення, бо з їхнього погляду вони продають завершену косарку, а не інструментальну платформу.

Робочі головки — від молоткової до пили та фрези

Цінність стріли як носія розкривається лише тоді, коли ми поглянемо на палітру робочих головок, які можуть на ній працювати. Найпоширеніші з них:

• Молоткова (мульчувальна) головка — основний інструмент для косіння трав, бур’янів, самосіву та легких кущів; подрібнює матеріал на місці.
• Гільйотина для гілок і кущів — для різання здерев’янілих пагонів і гілок, зокрема при формуванні живоплотів та утриманні дорожньої смуги.
• Дискова пила — для різання товщих сучків і обрізування дерев; найвимогливіша й найнебезпечніша з головок (див. окремий розділ).
• Фреза для пнів / корчувач — для видалення пнів і кореневищ після вирубки.
• Лісовий мульчер — для подрібнення кущів і дерев разом із деревиною, у роботах з розчищення й підготовки території.
• Фреза / зрізувач узбіч — для профілювання й пониження узбіч доріг.
• Очищувач канав, розчищувач бур’янів — для робіт, пов’язаних із водовідведенням та утриманням канав.
• Спеціальні головки — зокрема щітки/підмітальні пристрої, плуги, бурові установки, а також гідравлічні генераторні агрегати як живильний інструмент.

З погляду права кожна з цих головок зазвичай є окремим виробом — із власною оцінкою ризику, документацією та декларацією. Саме тому «стріла з набором головок» і «комплектна косарка» — це дві різні формальні ситуації, навіть якщо на перший погляд вони виглядають схоже.

Різальні елементи молоткової головки

Серцем молоткової головки є ротор (різальний вал), який обертає гідравлічний мотор і на якому кріпляться робочі елементи. Залежно від застосування це молотки (било) — важчі, для здерев’янілого матеріалу — або Y-подібні ножі — легші, для трави й дрібної рослинності. Підбір різальних елементів впливає на якість подрібнення, потребу в потужності та вразливість до пошкоджень при контакті з камінням.

Три різні правові сутності: машина, змінне обладнання, частково укомплектована машина

Правовою основою є Директива 2006/42/ЄС (Директива щодо машин), впроваджена в польське право розпорядженням Міністра економіки від 21 жовтня 2008 р. про основні вимоги до машин (Dz.U. 2008 № 199, поз. 1228). Директива у ст. 2 розрізняє, зокрема, такі категорії виробів, і це розрізнення є ключем до розуміння всього питання.

Комплектна машина

Вузол, оснащений приводним механізмом, частини якого з’єднані між собою і який як ціле призначений для конкретного застосування. Комплектна машина отримує маркування CE, декларацію про відповідність ЄС та інструкцію з експлуатації. Інтегрована косарка «з однією табличкою» — це саме комплектна машина.

Змінне обладнання

Директива визначає його як пристрій, який після введення в експлуатацію машини або трактора монтується на неї самим оператором для зміни або надання нової функції — за умови, що це не звичайний інструмент. Змінна робоча головка, яку оператор сам встановлює на стрілу, щоб змінити функцію машини (з косіння на різання пилою, фрезерування тощо), точно вписується в це визначення. Змінне обладнання є самостійним виробом: воно вимагає власного маркування CE, власної декларації про відповідність і власної інструкції. Коли машина вводиться в обіг разом зі змінним обладнанням, маркування CE, декларацію та інструкцію повинні мати як машина (стріла), так і кожна головка.

Частково укомплектована машина

Це «вузол, який майже є машиною», але сам не може слугувати для певного застосування й призначений виключно для вбудовування або з’єднання з іншою машиною. Частково укомплектована машина не отримує маркування CE на підставі Директиви щодо машин. Замість декларації про відповідність виробник видає декларацію про вбудовування частково укомплектованої машини (додаток II частина 1 секція B Директиви) та додає інструкцію з монтажу. Обидва документи залишаються при частково укомплектованій машині аж до моменту її вбудовування, після чого стають частиною технічної документації комплектної машини.

Практичний висновок: те, чи є «стрілова косарка» комплектною машиною, стрілою з набором змінних головок, чи частково укомплектованою машиною, визначає, яких документів слід вимагати. Три різні правові сутності — три різні комплекти паперів.

Декларація про відповідність ЄС — документ, який визначає машину

Згідно з додатком II Директиви щодо машин декларація про відповідність ЄС має містити, зокрема, опис та ідентифікаційні дані машини: загальне позначення, функцію, модель, тип, серійний номер і торговельну назву, а також вказівку на застосовані директиви, перелік застосованих гармонізованих стандартів та дані особи, уповноваженої на складання технічної документації. Саме цей документ — а не напис на корпусі — однозначно визначає, чим машина є в правовому сенсі.

Перш ніж запитати «як це називається», запитай: «що каже декларація про відповідність і якої машини стосується її серійний номер».

Звідси випливає перша дія, яку в разі спору виконає експерт або страховик: порівняє фізичну машину з декларацією про відповідність. Перевірить, хто є виробником, яку функцію машини він декларує та чи фактичний стан (наприклад, встановлена головка) відповідає тому, що описано в документі. Якщо на виробі, описаному як комплектна стрілова косарка, встановлено додаткову «дороблену» головку, якої виробник не передбачив, — це розбіжність між фактичним станом і документацією, і розбіжність, яку легко довести.

Заводська табличка та маркування CE — що на ній має бути

Згідно з додатком I п. 1.7.3 Директиви щодо машин кожна машина має бути марковано помітно, розбірливо й довговічно та містити щонайменше:

• найменування й повну адресу виробника (а у відповідних випадках — уповноваженого представника),
• позначення машини,
• маркування CE,
• позначення серії або типу,
• серійний номер, якщо він існує,
• рік виготовлення машини (рік завершення процесу виробництва).

Табличка — це не оздоба, а точка відліку в кожній перевірці та ліквідації збитку. Якщо машина вводиться в обіг як стріла зі змінними головками, власну табличку й власне маркування CE має як стріла, так і кожна головка. Відсутність таблички на головці або табличка, що не відповідає декларації, — це попереджувальний сигнал.

Коли виникає «комплекс машин» і хто стає виробником

Найчастіший проблемний сценарій виглядає так: стріла походить від виробника A, головка — від виробника B, а все разом продається як один, готовий до роботи пристрій. У світлі Директиви щодо машин з’єднання окремих машин (або частково укомплектованих машин) у функціональне ціле утворює комплекс машин. Це має серйозний наслідок:

Суб’єкт, який з’єднує стрілу одного виробника з головкою іншого виробника і вводить такий набір в обіг як ціле, стає виробником комплексу машин — з усіма обов’язками виробника.

Це означає, що продавець або інтегратор, який компонує такі машини, має:

• провести оцінку ризику для цілого (а не для двох окремих машин окремо),
• укомплектувати технічну документацію комплексу,
• видати декларацію про відповідність ЄС для всього комплексу,
• нанести маркування CE на з’єднану машину,
• надати узгоджену інструкцію з експлуатації, що охоплює роботу з’єднаних машин.

Механічної та гідравлічної сумісності замало. Декларування «на слово», що головка підходить до стріли, не замінює документа. Сумісність має бути підтверджена також юридично — через пов’язання конкретних екземплярів у документації, тобто з прив’язкою серійних номерів стріли й головки. Серійний номер є обов’язковим елементом ідентифікації машини в декларації про відповідність, тож саме декларація (для комплексу) або декларація про вбудовування й технічна документація пов’язують обидва пристрої в одне ідентифіковане ціле.

Термінологічне зауваження. У торговельній практиці з’являється поняття «декларація про з’єднання». Це не законодавчий термін. Директива щодо машин послуговується двома інструментами: декларацією про відповідність ЄС (для комплектної машини та для комплексу машин) і декларацією про вбудовування (для частково укомплектованої машини). Тож якщо хтось обіцяє «декларацію про з’єднання», варто уточнити, який із цих двох документів ми фактично отримаємо і чи вказує він серійні номери обох пристроїв.

Ігнорування цього обов’язку не є дрібним формальним недоглядом. Продавець, який компонує стрілу й головку без належної документації, перекладає ризик на клієнта — саме покупець буде користувачем машини, стосовно якої в разі нещасного випадку чи перевірки неможливо довести відповідність цілого.

Суттєва модифікація — коли переробка робить із користувача виробника

Окремого розгляду вимагає ситуація, коли головку «доробляють» до вже використовуваної машини. У праві охорони здоров’я та безпеки існує поняття суттєвої модифікації. Регламент (ЄС) 2023/1230 визначає її прямо як зміну машини, здійснену — фізично чи цифрово — після її введення в обіг або в експлуатацію, яка не була передбачена виробником і яка впливає на безпеку, створюючи нові загрози або збільшуючи наявні ризики.

Той, хто здійснює суттєву модифікацію машини, бере на себе обов’язки виробника: має провести нову оцінку ризику, укомплектувати технічну документацію, видати нову декларацію про відповідність і нанести маркування CE.

Перекладемо це на нашу машину. Якщо стрілу було спроєктовано й задокументовано для роботи зі змінними головками, а кожна головка має власну декларацію, — заміна головки є звичайним, передбаченим використанням і не становить модифікації. Якщо ж на машину, не призначену для цього, встановлюють додаткову головку (особливо небезпечнішу, як-от дискову пилу), створюючи нові загрози, — це може бути саме суттєвою модифікацією. Тоді той, хто її здійснив, відповідає як виробник. Саме тому «доробляння» інструментів без документації є ризикованим не лише для продавця, а й для користувача.

Імпорт машини з іншої країни — обов’язки імпортера й дистриб’ютора

Ця тема має безпосереднє значення при купівлі закордонних машин, наприклад італійських. У ланцюзі введення в обіг обов’язки мають не лише виробники, а й імпортери та дистриб’ютори.

• Імпортер вводить в обіг виключно машини, що відповідають нормам. Він відповідає за те, щоб машина мала маркування CE й декларацію про відповідність, щоб було додано інструкцію мовою країни, в якій використовується машина (у Польщі — польською), розміщує на машині свої контактні дані та зберігає копію декларації про відповідність щонайменше 10 років. Імпортер відповідає також за відсутність перекладу інструкції або хибний переклад.
• Дистриб’ютор перевіряє, чи має машина маркування CE, а також необхідну документацію та інструкцію, перш ніж надати її на ринку.

Практичний висновок: саме походження машини з ЄС не звільняє від обов’язку мати повну документацію мовою країни використання й правильну декларацію. Якщо італійська машина формально є «косаркою» (а не стрілою, пристосованою до змінних головок), ані імпортер, ані дистриб’ютор не «доробить» їй здатності приймати інші інструменти самим лише запевненням.

Інструкція з експлуатації й транспортне положення — уявна дрібниця, реальний ризик

Додаток I Директиви (суттєві вимоги щодо охорони здоров’я та безпеки) покладає обов’язок додавати інструкцію, яка охоплює весь життєвий цикл машини — зокрема монтаж, демонтаж, транспортування та зберігання. Інструкція, призначена для користувача в Польщі, має бути складена польською мовою. Для комплексу машин інструкція має бути узгодженою, тобто описувати з’єднані пристрої як одне ціле.

Тож поставмо конкретне запитання: хто передбачив транспортне положення набору, складеного зі стріли одного виробника й головки іншого? Хто визначив спосіб її складання, розподіл мас, габарити, стійкість під час руху, а також безпечну процедуру монтажу й демонтажу головки на цій конкретній стрілі? Якщо стріла має одну інструкцію, а головка — іншу, то жоден із цих документів не описує цілого. А саме ціле їде публічною дорогою й саме ціле створює загрозу.

Це не проста технічна справа. Зміна головки змінює масу на кінці стріли, а отже, моменти, навантаження на циліндри й поведінку машини при складанні для транспортування. Добре підготовлена документація комплексу має це враховувати. Її відсутність означає, що в разі дорожньої пригоди чи перевірки немає документа, який визначав би, як машину слід було безпечно транспортувати.

Дискова пила — найвимогливіша робоча головка

Серед усіх головок, що монтуються на гідравлічних стрілах, дискова пила для різання гілок і сучків належить до найвимогливіших і найнебезпечніших. Робота відбувається швидкообертовим різальним інструментом, часто на висоті, поблизу оператора та інших учасників руху, з ризиком віддачі й викидання елементів. Тому пиляльна головка вимагає найсуворішої оцінки ризику, ретельно опрацьованих захисних кожухів і високої кваліфікації оператора.

Саме тому «доробляння» дискової пили до стріли, яку для цього не було спроєктовано й задокументовано, є особливо ризикованим. Що небезпечніший інструмент, то менше місця для документаційної імпровізації. Оцінку ризику для всього комплексу (стріла + пила) слід проводити за методикою гармонізованого стандарту EN ISO 12100, а не заміняти усним запевненням про «сумісність».

Гармонізовані стандарти — на чому ґрунтується презумпція відповідності

Виробник машини може підтвердити виконання суттєвих вимог Директиви, застосовуючи гармонізовані стандарти. Їх застосування дає так звану презумпцію відповідності — тобто припущення, що в межах, охоплених стандартом, машина відповідає вимогам Директиви. Актуальний перелік гармонізованих стандартів до Директиви 2006/42/ЄС публікується у формі виконавчих рішень Комісії, зокрема виконавчого рішення (ЄС) 2023/1586 (з наступними змінами).

Стандарти поділяють на типи: тип A (основні поняття безпеки, спільні для всіх машин), тип B (аспекти безпеки або захисні засоби) та тип C (вимоги для конкретних категорій машин). Для машин розглядуваного типу значення мають, зокрема:

• EN ISO 12100 (тип A) — «Безпечність машин — Загальні принципи проєктування — Оцінювання ризиків та зменшення ризиків». Описує триступеневу стратегію обмеження ризику й становить методичний фундамент оцінки ризику.
• EN ISO 4254-1 — «Сільськогосподарські машини — Безпечність — Частина 1: Загальні вимоги» (разом зі зміною A1:2021). Основний стандарт безпеки для сільськогосподарських машин.
• EN ISO 4254-12 — «Сільськогосподарські машини — Безпечність — Частина 12: Ротаційні дискові й барабанні косарки та молоткові косарки». Спеціальна частина, що стосується безпосередньо різальних вузлів косарок.

Принцип полягає в тому, що загальну частину (EN ISO 4254-1) застосовують спільно з відповідною спеціальною частиною (наприклад, EN ISO 4254-12), а все разом ґрунтують на методиці оцінки ризику з EN ISO 12100. Перелік застосованих стандартів має бути вказаний у декларації про відповідність — це ще один елемент, який варто перевірити в документі.

Перевірка інспекції праці, страхування й тендери — де все це «випливає»

Вимога узгодженої документації не закінчується на введенні машини в обіг. З боку користувача (роботодавця) діє розпорядження Міністра економіки від 30 жовтня 2002 р. про мінімальні вимоги щодо безпеки та гігієни праці при використанні машин працівниками під час роботи (Dz.U. 2002 № 191, поз. 1596). Саме на його підставі Державна інспекція праці (у Польщі — PIP) оцінює, чи використовувана машина є безпечною й належно задокументованою.

Три типові моменти, у яких розбіжність між машиною й документацією стає проблемою:

• Перевірка інспекції праці — інспектор перевіряє, зокрема, маркування CE, декларацію про відповідність та інструкцію. Машину, «зібрану» без документації комплексу, важко захистити.
• Страхування й ліквідація збитку — після нещасного випадку страховик досліджує, чим машина була формально й чи її стан відповідав декларації. Відсутність документів або невідповідність конфігурації декларації — це реальна підстава для спору щодо відповідальності.
• Публічні закупівлі — у тендерних процедурах питання статусу машини (комплектна косарка проти стріли зі змінними головками), необхідних декларацій і документів неодноразово поставало в запитаннях до специфікації. Точне розрізнення цих понять буває істотним для правильного опису предмета закупівлі та для оцінки рівноцінності пропозицій.

Що змінюється: Регламент (ЄС) 2023/1230 від 20 січня 2027 р.

Директиву 2006/42/ЄС буде замінено Регламентом (ЄС) 2023/1230 щодо машин. Нові норми застосовуються з 20 січня 2027 р.; з цим днем Директива перестає діяти, без перехідного періоду. Регламент як акт прямої дії уніфікує норми в усьому ЄС, але зберігає стрижень попередньої логіки: оцінку ризику, декларацію про відповідність, маркування CE та документацію.

Найважливіші зміни, істотні для розглядуваних машин:

• Суттєва модифікація — поняття прямо визначається разом із наслідком у вигляді переходу обов’язків виробника до суб’єкта, який здійснює модифікацію.
• Інструкція в цифровій формі — за загальним правилом допустима, але на вимогу користувача виробник має безкоштовно надати паперову версію (у розумний строк від придбання).
• Кібербезпека — нові вимоги до машин, підключених до мережі або з функціями віддаленого доступу; оцінка ризику має враховувати також цифрові загрози.

Для покупця істотною є дата постачання машини — саме вона визначає, який правовий режим застосовується. Машина, отримана до 20 січня 2027 р., підпадає під Директиву; поставлена після цієї дати — під Регламент, навіть якщо її було виготовлено раніше.

Як підібрати стрілову косарку — на що дивитися, окрім назви

Крім правового статусу, придатність машини визначає її відповідність завданням і носію. Варто розглянути такі параметри (конкретні значення завжди перевіряй у технічній документації конкретної машини й носія):

• Виліт — горизонтальний і вертикальний, з урахуванням геометрії роботи над канавою, на укосі та біля живоплоту, а також можливої телескопічної ланки.
• Продуктивність гідравлічної системи — потік і тиск, доступні для головки; вони мають відповідати потребі інструмента.
• Потреба в потужності та вимоги до носія — потужність і маса трактора (чи іншого носія), необхідні для стабільної й безпечної роботи.
• Маса й стійкість агрегату — ключові для бічної роботи та для транспортування; впливають на потребу в баластах і на підбір носія.
• Тип і змінність головок — чи машина пристосована до змінних інструментів і чи кожен має власну документацію.
• Захист від наїзду й керування — спосіб захисту при зіткненні та ергономіка керування з кабіни.
• Повнота документації — декларація, інструкція мовою країни використання, заводські таблички (див. контрольний список нижче).

Контрольний список перед покупкою стрілової косарки

Перш ніж ухвалити рішення, пройди кілька запитань. Відповіді мають випливати з документів, а не із запевнень продавця:

• Що каже декларація про відповідність — чим є машина (комплектна косарка, стріла, комплекс машин) і яку функцію декларує виробник?
• Ти купуєш машину, інтегровану з однією головкою, чи стрілу з можливістю монтажу змінних головок? Якщо друге — чи має кожна головка власне CE, власну декларацію про відповідність та інструкцію?
• Якщо стріла й головка походять від різних виробників і продаються як ціле — хто є виробником комплексу машин і чи існує декларація для цілого з вказаними серійними номерами обох пристроїв?
• Чи існує одна узгоджена інструкція мовою країни використання, що охоплює монтаж, демонтаж і транспортне положення всього набору?
• Чи заводські таблички (стріли й головок) повні та відповідають декларації?
• Якщо пропонується стріла як частково укомплектована машина — чи додано декларацію про вбудовування та інструкцію з монтажу?
• Якщо машина імпортована — чи забезпечив імпортер/дистриб’ютор інструкцію мовою країни використання й повну документацію?
• Які гармонізовані стандарти вказано в декларації (наприклад, EN ISO 12100, EN ISO 4254-1, EN ISO 4254-12)?

Словник понять

Стрілова косарка

Машина для косіння й утримання зелених насаджень у важкодоступних місцях (узбіччя, канави, укоси, живоплоти), складена з гідравлічної стріли й робочої головки.

Гідравлічна стріла

Носій потужності й вильоту — шарнірна система ланок, які рухаються циліндрами, що живить і позиціонує робочу головку.

Робоча головка

Інструмент, що монтується на кінці стріли (молоткова, гільйотина, пила, фреза, мульчер та інші) й виконує власне роботу.

Змінне обладнання

Пристрій, який оператор монтує для зміни функції машини; самостійний виріб із власним CE, декларацією та інструкцією.

Частково укомплектована машина

Вузол, який сам не виконує функції й призначений для вбудовування; замість CE — декларація про вбудовування та інструкція з монтажу.

Комплекс машин

Кілька машин, з’єднаних у функціональне ціле; суб’єкт, який їх з’єднує та вводить в обіг, стає виробником комплексу.

Декларація про відповідність ЄС/ЄС

Документ виробника, що підтверджує відповідність машини нормам; містить, зокрема, ідентифікацію машини й серійний номер.

Декларація про вбудовування

Документ для частково укомплектованої машини (додаток II Директиви), що додається разом з інструкцією з монтажу.

Гармонізований стандарт

Стандарт, застосування якого дає презумпцію відповідності вимогам норм (наприклад, EN ISO 12100, EN ISO 4254-1/-12).

Суттєва модифікація

Не передбачена виробником зміна машини, що впливає на безпеку; її автор переймає обов’язки виробника.

Підсумок

Назва — стрілова косарка, косарка на стрілі чи молоткова косарка на стрілі — не вирішує нічого. Вирішує зміст декларації про відповідність і технічної документації. Модульна модель, у якій гідравлічна стріла є носієм, а кожна робоча головка — самостійним, правильно задокументованим змінним обладнанням, дає гнучкість і формально прозора. Інтегрована машина «з однією табличкою» є закритою — на неї неможливо легально встановити іншу головку. Натомість набір, зібраний зі стріли й головки різних виробників без документації комплексу, — це відкритий правовий, страховий і тендерний ризик, а «доробляння» інструмента може бути визнане суттєвою модифікацією.

Тому перше запитання при покупці не повинно звучати «як це називається», а «покажіть декларацію про відповідність та інструкцію — чим формально є ця машина».

Найчастіше поставлювані запитання (FAQ)

Чим відрізняється стрілова косарка від гідравлічної стріли?

Гідравлічна стріла — це носій потужності й вильоту, а стрілова косарка у вузькому сенсі — це стріла зі встановленою різальною головкою. У модульній моделі це дві окремі машини (стріла + робоча головка), у інтегрованій моделі — один виріб з однією заводською табличкою.

Чи можна на стрілову косарку встановити іншу робочу головку?

Залежить від того, чим машина є формально. Якщо це стріла, пристосована до змінного обладнання, а головки мають власні декларації про відповідність, — так. Якщо це інтегрована машина, описана на табличці як комплектна косарка, виробник не передбачив зміни головки й формально її не можна встановити; самостійне доробляння головки може бути суттєвою модифікацією.

Що таке декларація про вбудовування?

Це документ, що видається для частково укомплектованої машини (наприклад, стріли, яка сама не виконує робочої функції), передбачений у додатку II Директиви щодо машин. Її супроводжує інструкція з монтажу. Частково укомплектована машина не отримує маркування CE на підставі Директиви щодо машин — CE надається лише комплектній машині після її складання.

Що має містити заводська табличка машини?

Щонайменше: найменування й адресу виробника, позначення машини, маркування CE, позначення серії або типу, серійний номер (якщо він існує) та рік виготовлення. Маркування має бути помітним, розбірливим і довговічним.

Чи повинна машина, куплена в Італії, мати інструкцію мовою країни використання?

Так. Інструкція, призначена для користувача в Польщі, має бути польською мовою. За її надання відповідає, зокрема, імпортер, який також забезпечує відповідність машини, зберігає копію декларації про відповідність і розміщує на машині свої дані.

Які стандарти стосуються стрілових косарок і робочих головок?

На практиці застосовують EN ISO 12100 (оцінка ризику), EN ISO 4254-1 (загальні вимоги до сільськогосподарських машин) та EN ISO 4254-12 (ротаційні й молоткові косарки). Застосовані стандарти мають бути перелічені в декларації про відповідність.

Чому транспортне положення є таким істотним?

Бо публічною дорогою рухається весь набір, а не окремо стріла й головка. Узгоджена інструкція комплексу має визначати спосіб складання для транспортування, габарити, розподіл мас і стійкість. Її відсутність означає, що немає документа, який описує, як безпечно перевозити машину.

---

Правова основа та джерела

1. Директива 2006/42/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 17 травня 2006 р. щодо машин (Директива щодо машин) — EUR-Lex.
2. Розпорядження Міністра економіки від 21 жовтня 2008 р. про основні вимоги до машин (Dz.U. 2008 № 199, поз. 1228) — ISAP.
3. Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2023/1230 від 14 червня 2023 р. щодо машин (застосовується з 20 січня 2027 р.) — EUR-Lex.
4. Розпорядження Міністра економіки від 30 жовтня 2002 р. про мінімальні вимоги щодо безпеки та гігієни праці при використанні машин працівниками під час роботи (Dz.U. 2002 № 191, поз. 1596) — ISAP.
5. Виконавче рішення Комісії (ЄС) 2023/1586 від 26 липня 2023 р. щодо гармонізованих стандартів для машин, розроблених для потреб Директиви 2006/42/ЄС — EUR-Lex.
6. PN-EN ISO 4254-1 «Сільськогосподарські машини — Безпечність — Частина 1: Загальні вимоги» — PKN.
7. Директива щодо машин — інформація Міністерства розвитку і технологій Польщі — gov.pl.

Матеріал має інформаційний та освітній характер. Він не є юридичною консультацією чи технічним висновком у розумінні норм про оцінку відповідності. У конкретних справах слід щоразу перевіряти актуальне формулювання норм і зміст документації відповідної машини.